У фільмі йдеться про придушення радянськими військами "Празької весни" (спроби оновлення соціалізму) у Чехословаччині у 1968 р.
Поділитися
Схоже
Історія українських земель. Козаки
Козацтво. Спотворена пам’ять
У документальному фільмі на основі історичних джерел та свідчень авторитетних науковці
Історія України. Частина 3. 51 - 75 серії
Історія України
51 - 75 серії (від початку ХІІІ ст. (діяльність Романа Мстиславича) д
Окупація."Зимова війна"
У документальному фільмі йдеться про радянсько-фінляндську війну 1939 - 1940 рр.
7 comments
commentsАнастасія Сметана, ІІ гум
Reply1.Як було зазначено в листі на початку фільму, рішення 18 березня 1968 року про введення військ країн Варшавського Договору в Чехословаччину було прийняте остаточно, навіть якби це в результаті призвело до Третьої світової війни. Це свідчить про неминучість боротьби з демократизацією чехословацького суспільства, категоричну налаштованість проти нього.
2. Початок окупації Чехословаччини півмільйонною армією 21 серпня 1968 року є надзвичайно несправедливим, на мою думку, адже кордон війська перетнули вночі і вони були справді чисельними(Болгарія, СРСР, Угорщина, Польща, Східна Німеччина).
3. Заява, опублікована Кремлем одразу після початку військової інтервенції, у якій йдеться про те, що війська вводять для надання допомоги братньому чехословацькому народу, є дуже подібною до актуальної ситуації в Україні станом на сьогодні. Замилювання очей людям, прикриття справжніх причин і намірів викривають ницість тогочасного Кремля і Росії сьогодні.
4. Мене глибоко вразив анекдот, популярний у чехочлов, який я почула у цьому документальному фільмі : «Хто такі росіяни для чехословацького народу: друзі чи брати? Звісно що брати, адже друзів обирають, а братів - ні»
5. Обурливим є той факт, що саме намагання побудувати в Чехословаччині «соціалізм з людським обличчям» спричинили окупацію, чим Москва довела, що ніяким чином у соціалізму не може бути «людського обличчя», і що він є в своїй більшості тоталітаризмом, а не теорією «суспільства загального благоденства» і тим більше не спробою побудувати соціальну державу.
6.Партійний вплив комуністів у Чехословаччині у післявоєнний період був надзвичайно великий(це вилилось у політичну кризу),Готвальд оголосив про початок нової ери – комуністичної держави. Але розпочинається ера політичними показовими репресіями і процесами. Як ми бачимо, шлях Чехословаччини у цей період є подібним до шляху побудови комунізму з СРСР.
7. Підтвердженням того факту, що у будь-якому суспільстві молодь є рушійною силою країни, своєрідним Мойсеєм для нації на шляху боротьби і встановлення справедливості є те, що студентські виступи 1967 року проти економічного занепаду, як і в Україні в 2013 році, призвели до глобального явища, яке вплинуло на хід історії загалом.
Reply8. Дубчик почав проводити незалежну від Кремля політику(оновлення партапарату, демократизація соціалізму, відміна цензури 3 березня, ), що й, на мою думку налякало керівництво СРСР, адже тепер воно не могло контролювати ЧСР повністю,це до того ж випадало з практичних і теоретичних відомостей СРСР щодо побудови комунізму.
Прокоментувати це можу так: надзвичайно обурливим є факт «необхідності» всіх країн, що обрали шлях комунізму бути підконтрольними СРСР, діяти за її зразком. Хіба не очевидно було, що такий шлях нікуди, окрім як до загибелі, привести країну і загалом людство не може?!
9. Не можна не звернути уваги на той факт, що Чехословаччина як найліберальніша з країн радянського блоку не могла за своєю сутністю і природою цілком приймати комуністичний режим. На це також слід було звернути увагу, адже цілком можливо було передбачити, що тут, де суспільство є поміркованим, «стандартний, СРСРівський» шлях насадження комунізму не може бути зустрінений народом з оплесками.
10. Як я вже розпочинала, проводячи параллель між Чехословаччиною 1968 року і Україною часів сьогодення, слід звернути увагу на загальновідомий факт: з боку західних країн стосовно окупації Чехословаччини висловлювалась лише критика країн Варшавського Договору в усній формі. Це співзвучно з сучасними «санкціями» на підтримку України, які загалом висловлюють лише певне обурення замість тої підтримки, реальної дії, активного вживання заходів.
11. Ні для кого не секрет також, що частина населення СРСР(переважно інтелігенція) відкрито говорила про свою антагоністську(опозиційну)позицію щодо окупації. Але демонстрації жорстоко придушувались, демонстрантів засуджували, гасла, які висловлювали протестанти, визнавались наклепом на комунстичну владу. Так само поодинокі протестанти щодо позиції Росії стосовно України у сусідній державі наштовхуються на агресивну боротьбу.
12. Як один з наслідків «Празької весни» велика кількість людей була вимушена емігрувати зі своєї Батьківщини – Чехлословаччини – через небажання та неможливість прийняти порядок, що після протесту 1968 був цілком підлаштований під СРСР до самого його розпаду.
13. Отже, у 1968 майже 8 місяців Чехословаччина переживала період змін, безпрецендентних в історії Комуністичного руху.
1. Історики формулюють визначення «празької весни» як «період політичної лібералізації в Чехословацькій Соціалістичній Республіці з 5 січня по 20 серпня 1968, що закінчився введенням в країну радянських військ і військ країн Організації Варшавського договору (окрім Соціалістичної Республіки Румунія)».
Reply2. Програма Александра Дубчека, новообраного у 1986 році першого секретаря ЦК Комуністичної партії Чехословаччини, являла собою радикальну програму реформ: демократичні вибори, свободу слова, докорінну зміну системи управління й скасування цензури в пресі.
3. Народ радо сприйняв новий напрям у розвитку країни й усіляко підтримував реформи. Ці події і отримали назву «празька весна».
4. Правлячі кола Радянського Союзу в таких діях вбачали загрозу падіння комуністичного режиму в Чехословаччині й почали тиснути на Дубчека, намагаючись усіма можливими способами залишити країну в соціалістичному таборі.
5. У ніч з 20 на 21 серпня 1968 року півмільйонна армія країн Варшавського договору, окрім Румунії, перетнула чехословацький кордон і почалась спроба придушення «празької весни».
6. На мою думку, це було несправедливо, оскільки чехи проводили тільки мирні акції і демонстрації, а ввід військ – це занадто жорсткий метод, щоб це зупинити.
7. Густав Гусак, який прийшов до влади після Дубчека, одразу навів «порядок» після попередника.
Reply8. Зазначені вище події підірвали авторитетність Радянського Союзу.
9. Я вважаю, що придушення революції запустило величезний і невідворотний механізм краху комуністичного режиму і Радянського Союзу взагалі.
10. Загальновідомим є той факт, в інших країнах населення вийшло на демонстрацію на підтримку незалежності Чехословацької Соціалістичної Республіки.
11. Я переконана, що «празька весна» зазнала поразки через небажання країн Заходу йти на відкритий конфлікт з СРСР.
12. І хоча повстання було придушене, зусилля протестантів однозначно не були марними.
1. Першим секретарем ЦК КПЧ став О.Дубчек, який до того очолював ЦК компартії Словаків й який виступав за оновлення політики партії.
Reply4 квітня 1968 року пленум ЦК КПЧ був обраний новий склад президіуму й секретаріату ЦК.
2. « Празька весна» є періодом політичної ліберізації у Чехословаччині, який відбувався з 5 січня по 20 серпня 1968 року і який закінчився введенням у країну військ СРСР разом з військами Варшавського договору але без Румунії.
3. З приходом до влади Олександра Дубчека разом з Комуністичною партією Чехословаччини Чехословаччина почала все більше показувати свою незалежність від СРСР.
4. У світовій історії « празька весна » займає особливе місце. Дубчек хотів запровадити свою політику, але цьому не дали здійснитися, через 8 місяців подавлений теж комуністами, які стояли при владі у сусідніх державах-союзниках ЧРСР по Варшавському Договору за допомогою військової сили.
5. Засади « празької весни », як зазначено у фільмі, були розчавлені 500 тисячами військовими та десятками танків. Не можливо було протистояти такій навалі.
6. Якщо задуматися над тим, чим насправді була «празька весна» то важко одразу знайти відповідь. Чи то була революція, чи змова внутрішніх й зовнішніх сил.
7. Зрозуміло, що О.Дубчек не був наївною людиною у політиці, він намагався маневрувати, прекрасно розуміючи, як важливо для долі реформ знайти спільну мову із власниками Кремля. Прагматичні політики розуміли що для глибоких реформ повинно мати дозвіл Москви. Мабуть Дубчек був впевнений що він зможе її отримати.
8.Але на мою думку тодішні чехословацькі керівники не враховували, що у рамках жорсткої союзницької системи Варшавського Договору, який складався з країн, що підтримували одну офіційну ідеологію будь яка трансформація політичного курсу у межах шляху, або досвіду, який було випробуване у « центрі »- Радянському Союзі.
9.Західні країни, так як була ядерна загроза, тільки подавали вид що проти цього, але насправді їм було все одно.
10.На мою думку, дійсно несправедливе вторгнення чужих країн до внутрішнього життя іншої такої ж країни. Це право кожної країни, наприклад Чехословаччини, обирати свій шлях.
11. Загальновідомим є тей факт, що 4 травня відбулася зустріч Л.Брежнєва з Дубчеком у Москві. З радянської сторони на цієї зустрічі було завдано критики щодо стану речей у Чехословаччині, послаблення впливу КПЧ й антирадянські випади преси Чехословаччини, не було досягнуто взаєморозуміння, що дало поштовх для подальшого засідання країн ОВД. Для Москви. Мабуть, результат складався у тому, що у матеріалах травневого Пленуму ЦК КПЧ було сказано про дії в країні антисоціалістичних сил.
12. «Празька весна» сприяла краху комуністичного режиму, це посилило сумнів щодо необхідності побудови соціалізму взагалі і була першим кроком щодо рішень про вихід республік з СРСР.
За підрахунками Стокгольмського міжнародного інституту по дослідженням проблем миру, в міжнародних конфліктах і кризах після другої світової війни загинуло близько 20 млн. чоловік. Однією з таких криз була і чехословацька криза 1968 року.Дана проблема є актуальною в історичній науці, тому що і досі є питання які не висвітлені в історичній науці. Дуже часто, коли економічна і політична криза у державі приводить до масових виступів населення за свої права. До 90-х років ХХ ст. Більша частина архівів була закрита для вивчення, а частина – знищена. Події того часу знаходились під кристальною увагою комуністичних партій, і тому ця тема була закритою для вивчення. Особливо залишався маловивченим питання, що розкривають причини вводу військ країн Варшавського договору у ЧСРР.Велику увагу цій проблемі приділяють західноєвропейські історики, проте ці роботи не були відомі для широкого кола радянських читачів.Цій проблемі приділяли увагу також і чехословацькі історики і політичні діячі.
Reply