Проблема роботи з обдарованими
дітьми є надзвичайно важливою на сучасному етапі розвитку педагогічної науки,
коли значна увага приділяється урахуванню індивідуальних особливостей учня, а
кінцевою метою є формування всебічно розвиненої творчої особистості.
Загалом обдарованими вважають
таких дітей, які мають інтелектуальні здібності, вищі за середній рівень, значний
рівень мотивації досягнень і здатні застосовувати творчий підхід до розв’язання
певних завдань [3]. Обдарованість передбачає наявність певних здібностей та
задатків, психофізичних особливостей, утім її розкриття потребує сприятливого
середовища [2].
Існують особливості щодо роботи з
обдарованими учнями у загальноосвітніх школах та у спеціалізованих навчальних
закладах, орієнтованих на роботу з
ними. У статті
здійснено спробу узагальнити досвід роботи з обдарованими дітьми у процесі
викладання всесвітньої історії у Чернігівському обласному педагогічному ліцеї
для обдарованої сільської молоді Чернігівської обласної ради (далі – ЧОПЛ).
При роботі з обдарованими дітьми навчальний
процес має бути спрямований на розкриття їх творчого потенціалу, налаштування
на досягнення успіху, урахування індивідуальних інтересів і можливостей, відтак
передбачає взаємодію учнів і педагога у пізнавальному процесі, взаємний обмін
інформацією, застосування інтерактивних форм і методів.
Робота з обдарованими дітьми в
ході вивчення історії відбувається як на уроках, так і під час позаурочних
заходів. Можна виділити наступні форми і методи роботи, які застосовуються на
роках історії:
1. Розв’язання проблемних завдань
– передбачає розв’язання завдань, що не мають однозначної відповіді, сприяє
формуванню вміння аргументувати та обстоювати власну думку [1, с. 75].
Окремі питання потребують від учня застосування знань, здобутих при вивченні
попередніх тем. При роботі з обдарованими дітьми цей метод застосовується на
більшості уроків. Як приклад, можна навести такі запитання: «Які цілі мало
німецьке військове командування, оголошуючи «необмежену підводну війну»? Чи
вважаєте Ви, що в умовах війни норми міжнародного морського права не повинні
«зв’язувати руки» воюючим країнам? Чи можете Ви погодитися, що «переможців не
судять»?», «Як Ви розумієте наступний вислів: „Війна, нарешті, скінчилась,
наслідки її були різноманітні й незліченні, але над всім переважало одне
розчарування?» (тема «Причини та початок Першої світової війни»), «Чому США,
Франції та Великій Британії вдалося уникнути приходу до влади радикальних сил у
1920–1930-х рр.» (тема «Провідні держави світу в 20–30-х рр. ХХ ст.»),
«Чи можна вважати колабораціоністами людей, які працювали під час окупації
офіціантами, акторами, лікарями та ін.?» (тема «Друга світова війна.
Окупаційний режим та рух Опору»).
2. Дискусія – колективне
обговорення проблемного питання, обмін думками. Використовується під час
вивчення багатьох тем, зокрема: «Причини, привід і початок Першої світової
війни» («Чи можна було запобігти Першій світовій війні?»); «Внутрішня та
зовнішня політика адміністрації Р. Ніксона» («Чи є виправданим
використання будь-яких засобів у політичних перегонах?») та ін.
3. Технологія «мікрофон» –
кожен учень має право висловити свою думку з певної проблеми. Використовується
при вивченні тем: «Причини, прояви та наслідки світової економічної кризи 1929–1933 рр.».
(«Які з реформ «Нового курсу» Ви б запропонували для оздоровлення економіки
України»?); «Більшовицька Росія. Доба «Воєнного комунізму». Неп» («Оцініть
ефективність економічної політики більшовиків; запропонуйте заходи, які б могли
відновити тогочасну економіку Росії») та ін.
4. «Мозковий штурм» –
формулюється проблема, з приводу якої учні висловлюють судження, що фіксуються
на дошці, а потім обґрунтовуються, обираються найкращі (оригінальні, правильні,
обґрунтовані). Використовується при вивченні тем: «Завершення формування
Версальсько-Вашингтонської системи, її переваги і недоліки» («Які переваги і
недоліки мала Версальсько-Вашингтонська система?»); «Російська революція
1917 р.» («Причини розгортання революції в Росії») та ін.
5. Метод «навчаючи-навчаюсь» –
учні, які опанували певний навчальний матеріал, пояснюють його іншим.
Використовується при вивченні тем: «Країни Африки» (11 клас), «Наслідки
Другої світової війни для провідних країн Західної Європи» (11 клас) та
ін.
6. Навчання в групах – на
обговорення винесено проблему, з приводу якої кожен член групи має зробити
стисле повідомлення доповідачу. Потім по черзі виступають доповідачі від груп,
їх відповіді доповнюють члени групи, потім інших груп. Використовується при
вивченні тем: «Роль країн Центральної та Східної Європи в сучасних міжнародних
відносинах» (11 клас), «Особливості соціально-економічного та політичного
розвитку країн регіону в повоєнний час» (11 клас) та ін.
7. Метод проекту. При вивченні
теми «Роль визначних військових, державних і політичних діячів у перемозі над
нацизмом і фашизмом» учні опрацьовували інформацію щодо окремих персоналій і
представили презентації. Підготовлені тексти і виявлені у ході дослідження
фотографічні джерела було узагальнено і систематизовано у єдиному рукопису,
який передано до шкільної бібліотеки і виставлено на виставці у читальній залі.
При використанні цього методу є важливим, що учні мають змогу побачити кінцевий
результат свого дослідження.
8. Підготовка і презентація
стінних газет, плакатів, портретів є надзвичайно ефективною при роботі з
естетично обдарованими дітьми, водночас кінцевий результат викликає
пізнавальний інтерес усього загалу класу.
Загалом, у ході вивчення історії
перевага надається інтерактивним формам і методам навчання. До того ж, учні,
обдаровані з гуманітарних дисциплін загалом чи з історії зокрема, на уроці
отримують додаткові завдання, які виконують у той час, що й інші учні, за
рахунок більш швидких темпів обробки інформації.
При роботі з обдарованими
дітьми є ефективним проведення різних типів уроків. Так, окрім традиційних
уроків вивчення нового матеріалу, комбінованих уроків та уроків перевірки
знань, умінь і навичок, проводяться такі уроки:
1. Урок-конференція.
1.1. Учні виступають з доповідями
як науковці з різних країн або різних наукових закладів. Виступи учасників
оцінюються колективно. Використовується при вивченні теми: «Інтеграційні
процеси в Європі наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. – здобутки та невдачі»
(11 кл.).
1.2. Учні готують наукові
доповіді, які презентують на уроці-конференції, решта учнів готують запитання,
беруть участь у обговоренні. Застосовується при вивченні тем: «Культура країн зарубіжного
світу у 1920-1930-х рр.» (10 кл.), «Культура країн зарубіжного світу
у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.» (11 кл.).
2.
Урок-вікторина є доцільним на підсумковому уроці,
засіданні клубу «Інтелект» з історії тощо.
3. Урок-морський бій
проводиться на уроці узагальнення.
4. Урок-суд на тему:
«Сталінізм як різновид тоталітаризму» (10 кл.).
5.
Рольова гра. Теми: «Культура першої половини ХХ ст.»
(літературний салон), «Країни Європи у другій половині ХХ – на початку
ХХІ ст.» (презентації банкірів, журналістів, істориків та ін.), «США у
60–70-х рр. ХХ ст. Хто вбив Дж. Кеннеді?» (розслідування з виступами
детектива та свідків).
6.
Урок-семінар проводиться до тем «Корінний перелом у
Другій світовій війні», «СРСР у роки «відлиги» і передбачає попереднє
опрацювання учнями історичних джерел та наукової літератури. Проведення такого
типу уроків сприяє розвитку вмінь і навичок критичного аналізу інформації,
ведення дискусії, формуванню в учнів компетенцій, необхідних для здобуття
подальшої освіти у вищих навчальних закладах.
На більшості уроків застосовується
робота з історичними джерелами та науковою літературою. Учні опрацьовують
фрагменти документальних та наративних джерел, що сприяє формуванню навичок
наукового дослідження, аналізу і синтезу інформації, більш цілісному розумінню
історичних процесів (теми «Початок Першої світової війни», «Паризька мирна
конференція 1919 р. і Версальський мирний договір», «Мирні договори з
союзниками Німеччини», «Вашингтонська конференція 1921–1922 рр.», «США у
1930-х рр. ХХ ст.», «Німеччина у 20–30-х рр. ХХ ст.», «Російська
революція 1917 р.», «СРСР у 1930-х рр.», «Початок Другої світової
війни», «Голокост», «СРСР у роки «відлиги» та ін.).
Інтерес учнів викликає завдання
підготувати і презентувати політичний портрет історичного діяча. При цьому
важливим є розгляд тієї чи іншої особистості у контексті історичної епохи. Таке
завдання надається при вивченні тем: «Політичні портрети Ф. Д. Рузвельта,
Б. Муссоліні, А. Гітлера», «Роль визначних політичних діячів у
історії країн Сходу (Чан Кайші, М. Ганді)», «Роль визначних військових,
державних і політичних діячів у перемозі над фашизмом і нацизмом» та ін.
Творчі здібності обдарованих
учнів знаходять прояви при роботі з контурною картою, яка заповнюється при
вивченні більшості тем, зокрема: «Перша світова війна», «Облаштування
повоєнного світу», «США у міжвоєнні роки», «Німеччина у міжвоєнні роки»,
«Громадянська війна у Росії», «Країни Азії, Африки та Латинської Америки у
міжвоєнні роки» (10 кл.), «Друга світова війна», «США та Канада у другій
половині ХХ – на початку ХХІ ст.», «СРСР та країни пострадянського
простору», «Країни Близького Сходу у другій половині ХХ – на початку
ХХІ ст.», «Країни Африки та Латинської Америки у другій половині ХХ – на
початку ХХІ ст.» (11 кл.).
Активно використовуються у
начальному процесі сучасні технічні засоби навчання, зокрема мультимедійна
дошка. Розроблено презентації до більшості уроків всесвітньої історії у 10–11 класах.
Так, мультимедійна дошка надзвичайно ефективна при вивченні тем «Культура країн
зарубіжного світу у першій половині ХХ ст.» (10 кл.), «Культура країн
зарубіжного світу у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.» (11 кл.),
«Облаштування повоєнного світу» (10 кл.) та багатьох інших. Крім того,
вона використовується при проведенні інтелектуальної гри «Колесо історії» для
абітурієнтів ЧОПЛ. Учні готують презентації до доповідей по окремих
персоналіях, пам’ятках культури. Проведення уроків з використанням
мультимедійної дошки сприяє унаочненню навчального процесу, залученню
додаткових джерел інформації, більш ефективному використанню аудіо- та
відеозаписів, картографічних матеріалів тощо.
Слід зазначити, що важливу роль у
роботі з обдарованими дітьми відіграють позаурочні форми: індивідуальна робота,
підготовка до олімпіад, учнівських конференцій, написання і підготовка до
конкурсу-захисту робіт Малої Академії наук (далі – МАН).
Індивідуальна робота включає у
себе обговорення історичних проблем, що цікавлять обдарованих учнів поза межами
програмового матеріалу, розв’язання тестових і проблемних завдань підвищеного
рівня складності з метою підготовки до олімпіад і ЗНО, підготовку доповідей,
повідомлень тощо.
Участь в учнівських конференціях
передбачає здійснення наукового дослідження, підготовку доповіді та публічного
виступу. Як правило, ліцеїсти ЧОПЛ активно долучаються до участі у Чернігівській обласній історико-краєзнавчій конференції
учнівської молоді, яка проводиться Чернігівським територіальним
відділенням МАН України, Навчально-науковим інститутом історії, етнології та
правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного
педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, Національною спілкою
краєзнавців України, Центром дитячого та юнацького туризму і екскурсій, а також
беруть участь у конференції молодих вчених і студентів, яку організує Навчально-науковий
інститут історії, етнології та правознавства імені
О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету
імені Т. Г. Шевченка.
Написання робіт МАН сприяє
активізації пізнавального інтересу, формуванню дослідницьких навичок, прояву
творчих здібностей обдарованих дітей. Успішне виконання науково-дослідницьких
робіт передбачає вдалий вибір теми дослідження з урахуванням інтересів і
потенціалу учня, його можливостей щодо збору матеріалу. Окрім написання тексту
науково-дослідницької роботи, важливим етапом є безпосередня підготовка до
конкурсу-захисту, яка включає психологічний супровід, заняття з риторики,
публічний захист роботи у ЧОПЛ.
Слід зазначити, що ліцеїсти ЧОПЛ засвідчують
значні успіхи на конкурсі-захисті робіт МАН. Так, у 2013–2014навчальному році
4 учнів здобули дипломи І-ІІІ ступенів на обласному етапі
конкурсу-захисту з історичних дисциплін (секції «історичне краєзнавство»,
«історія України», «етнологія», «археологія»), 2 учнів здобули дипломи
І-ІІІ ступенів на Всеукраїнському етапі (секції «історія України», «етнологія»).
У 2014–2015 навчальному році 2 ліцеїстів здобули дипломи І-ІІІ ступенів
на обласному етапі конкурсу-захисту з історичних дисциплін (секції «історичне
краєзнавство», «історія України»), одна ліцеїстка здобула диплом
ІІІ ступеню на Всеукраїнському етапі.
У 2014–2015 навчальному році
учні ЧОПЛ долучилися до загальноміського проекту «Мапа Чернігівщини: визначні
постаті». Ліцейна команда збирала відомості щодо визначних політичних,
громадських, релігійних, культурних, військових діячів, які народилися або чия
діяльність була пов’язана з Чернігівщиною. Кінцевий результат було передано до
організаторів проекту, які узагальнили його на трьох мапах: «Визначні постаті
культури та мистецтва», «Політичні, громадські, військові діячі та
духівництво», «Визначні постаті науки та освіти». Мапи передано до освітніх
закладів Чернігова, зокрема, до ЧОПЛ, де вони представлені на загальне
ознайомлення у загальнодоступному місці. Участь у таких проектах активізує
пізнавальну активність учнів, сприяє формуванню у них навичок наукового
дослідження, а також почуття впевненості у власних силах, виховує інтерес до
минулого рідного краю та почуття гордості за славетних земляків.
Екскурсійна форма роботи використовується як упродовж
навчального року, так і під час літньої історичної практики. Так, регулярними є
екскурсії по історичному центру Чернігова, Валу, до Військово-історичного
музею, Чернігівського історичного музею імені В. В. Тарновського,
Борисоглібського собору, Чернігівського художнього музею, Чернігівського
літературно-меморіального музею-заповідника М. М. Коцюбинського, Чернігівського
колегіуму тощо. Крім того, у межах виховної роботи ЧОПЛ здійснюються екскурсії
поза межі міста. Так, учні відвідували Батурин, Національний музей історії
України у Другій світовій війні у м. Києві тощо. Екскурсійна робота сприяє
розширенню світогляду учнів, активізації творчих здібностей, зростанню
пізнавального інтересу, вихованню всебічно розвинених особистостей і справжніх
патріотів.
Отже, робота з обдарованими
дітьми у ході вивчення історії передбачає особистісно орієнтоване навчання.
Важливим є урахування основних рис обдарованості: високого рівня мотивації, прагнення
досягнути високих творчих результатів, здатність до продукування нового, а
також задоволення потреби обдарованих учнів у поглибленому вивченні предмету. Відтак,
на уроках історії перевага надається інтерактивним методам навчання та творчим
і проблемним завданням, а позаурочна форма передбачає індивідуальну і групову
роботу щодо підготовки науково-дослідницьких досліджень і їх презентації,
екскурсії тощо. Все це у сукупності сприяє формуванню середовища, сприятливого
для розвитку обдарованої особистості.
Джерела та
література
1. Вєтрова О. Д.
Сучасні методи і форми роботи з обдарованими дітьми / О. Д. Вєтрова
// Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Психолого-педагогічні науки. – 2012.
– № 3. – С. 73–75.
2. Обдаровані діти //
Вчитель вчителю, учням та батькам. – Режим доступу: http://teacher.at.ua/publ/19-1-0-425.
3. Обдаровані діти. Форми,
методи, робота з обдарованими дітьми // Творча майстерня психолога
Пузиревич Катерини. – Режим доступу: http://novosvit.pp.ua/fenomen-osobystisnoji-obdarovanosti/.
Опубліковано за виданням: Гринь О. З досвіду роботи з обдарованими дітьми в ході вивчення історії / О. Гринь // Матеріали науково-практичної конференції "Четверті Фльорівські читання". - Чернігів, 2015. - С. 87 - 90.